top of page
Безымянный.png

Відеорезюме

Вчитель географії ,

педагог-організатор

Благодатнівської ЗОШ І-ІІІ ст.

імені Г. П. Берези

Золотоніської районної ради Черкаської області

Ковязіна Оксана Володимирівна

Освіта - вища.

У 1998 році закінчила Корсунь Шевченківське  педагогічне училище за спеціальністю "Вчитель початкових класів, організатор роботи учнівських об'єднань".

У 2007 році - Уманський Державний педагогічний університет імені П. Тичини за спеціальністю "Вчитель біології та географії".

Напрямки удосконалення педагогічної діяльності:

- курси підвищення кваліфікації,

- участь в інтернет-семінарах,

- опрацювання онлайн-сервісів,

- виступи на МО вчителів природничих дисциплін.

Методична проблема:

"Пошуково-пізнавальна діяльність учнів на уроках географії через використання онлайн-сервісів".

Педагогічне кредо:

"Розвивати дитину, як неповторну індивідуальність".

Мій девіз:

"Навчання повинно бути цікавим".

Творчісь учителя – це постійний пошук нових ідей, це загадка, яку людина загадує собі сама.

Моя школа – рідне коло вчителів і учнів-друзів.

Вона всіх нас научає, як у світі жити, як зло обминати, а добро чинити.

Я люблю свою професію, творчо розвиватися,

Особливо з інтернетом я люблю займатися.   Є гуртки і кабінети, ще й розваги різні.

Як же можна не любити свою школу рідну?

    Моє головне завдання як вчителя  - виховати гармонійно розвинену, творчу, активну особистість, яка буде здатна навчатися протягом життя, вміти застосовувати знання в різних ситуаціях. Викладаючи свій предмет, велику увагу приділяю розвитку творчих здібностей школярів, створюючи для цього на уроках географії атмосферу зацікавленості. Не допускаю розумового ледарства на уроці, яке В. Сухомлинський вважав «небезпекою, що морально калічить людину»,  щоб навчання було цікавим та ефективним для всіх дітей, а спілкування радісним і корисним.

     Розвиток здібностей та інтересів учнів є пріоритетним у моїй діяльності. Вважаю, що сучасний вчитель має бути «легкокрилим», швидко реагувати на всі зміни в освітньому процесі, бути у вирі подій.

Моє педагогічне кредо – «Розвивати дитину, як неповторну індивідуальність».

Мій девіз – «Навчання повинно бути цікавим».

    Вважаю, що сучасний урок – це твір мистецтва, де можна використати всі можливості для розвитку особистості учнів. Готуючись до уроку, здійснюю творчий підхід – намагаюсь створити щось нове, експериментувати. Кінцевий результат – вартий того! Кожен урок є захоплюючим для учнів, що веде їх стежиною знань, показує напрям руху, спрямовує діяльність, додає впевненості в діях. Прагну побудувати свій урок так, щоб учні відчули себе справжніми мандрівниками на тому материку, про який іде мова. Дбайливо добираю захоплюючі матеріали,
 малюнки, вірші, короткі літературні уривки.

     У своїй роботі використовую як традиційні форми роботи, але своєчасно поєднані з прийомами і методами навчання, так і інтерактивні сучасні технології. Для підтримки процесу навчання та викладання географії користуюсь онлайн – сервісами «Learningapps» та «Thingling».  «Хмарні» сервіси забезпечують взаємодію учнів з навчальним матеріалом, заохочуючи їх осмислити нову інформацію та здійснювати пошукову діяльність.

     Так само, як ми вчимо говорити і писати, треба вчити критично мислити. Тому головним у навчанні також вважаю розвиток  у дітей здібностей до самоуправління і самореалізації в навчальному процесі. Дослідження підтверджують, що для розвитку учня важливим є не тільки матеріал навчання, а і та форма, в якій він подається. Оскільки ключовою фігурою навчального процесу є вчитель, то від його майстерності, обізнаності, позиції на уроці залежить ефективність вирішення поставлених завдань.

   Виняткові переваги географії як шкільного предмета, що охоплює всі життєві сфери, дозволяють знайти «ключик» до творчого розвитку кожного школяра, його самостійної інтелектуальної діяльності. Намагаюсь так підвести своїх вихованців до розуміння тих чи інших понять, так підготувати їх до з'ясування суті того чи іншого явища природи і суспільства, щоб ті самі робили відкриття, використовуючи набуті знання і свою фантазію.

    Працюючи у школі, я розумію, щоб бути цікавою дітям, потрібно завжди вчитися, постійно бути у творчому пошуку. При цьому необхідно поставити себе до рівня учня, його рівня сприйняття. Розкрити матеріал з його допомогою,  зробити так, щоб він відчув себе значущою частинкою уроку.  Адже з цього починається становлення людини, коли дитина знає, що вона потрібна  не тільки рідним, а й ще комусь.

У цьому вся робота вчителя!

                Я все більше розумію:                                                                                                                    

У тому вся суть: не для себе прожити, 

                            А когось хоч трішки навчитись любити,                                                                         

                            Побігти в ромашки по чистому полю,                                                                             

Спасибі, Господь, за вчительську долю.

bottom of page